барбітурати

барбітура́ти

(від італ. barbabietola – буряк і urea – сечовина)

група лікарських речовин, похідних барбітурової кислоти, що їх застосовують як снотворний, протикорчовний та наркотичний засіб.

Значення в інших словниках

1. барбітурати — -ів, мн. (одн. барбітурат, -а, ч.). Група лікарських речовин, що мають снодійну, протисудомну і наркотичну дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. барбітурати — БАРБІТУРА́ТИ, ів, мн. Група органічних сполук, похідних барбітурової кислоти; ефективні снодійні та наркотичні медичні засоби. До седативних речовин належать алкоголь, барбітурати, препарати валеріани, собачої кропиви (із журн.).  Словник української мови у 20 томах