глокеншпіль

глокеншпі́ль

(нім. Glockenspiel, від Glocke – дзвіночок і Spiel – гра)

ударний музичний інструмент, звуки якого імітують дзеленчання дзвіночків.

Значення в інших словниках

1. глокеншпіль — -я, ч. 1》 Набір різновисотних дзвонів. 2》 Металофон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. глокеншпіль — Див. Дзвіночки.  Словник-довідник музичних термінів
3. глокеншпіль — ГЛО́КЕНШПІЛЬ, я, ч. 1. У середньовічній Європі – набір різновисотних дзвонів. У ХIV ст. глокеншпілі підвішувалися на рамі, на якій грали молоточками; пізніше поміщалися на баштах ратуш (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах