гонорея

гоноре́я

(від грец. γόνος – сім’я і ρέω – течу)

венерична хвороба, що характеризується запаленням слизової оболонки сечостатевих органів, можливо ураження кон’юнктиви, іноді – прямої кишки, спричинюється гонококом. Зараження відбувається переважно статевим шляхом.

Значення в інших словниках

1. гонорея — гоноре́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гонорея — -ї, ж. Венерична інфекційна хвороба – запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини; трипер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гонорея — ГОНОРЕ́Я, ї, ж. Венерична інфекційна хвороба – запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини; трипер. Десь далеко заворухнеться огидливий спогад про гонорею, що в студентстві так несподівано покарала й його колись рвучку молодість (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
4. гонорея — Венерична хвороба, спричинена гонококами; упродовж 3-5 днів після зараження у чоловіків з'являється гноєтеча з сечовивідного каналу, у жінок — білі; занедбана г. призводить до ускладнень і може викликати неплідність.  Універсальний словник-енциклопедія
5. гонорея — Гоноре́я, -pе́ї, -ре́єю (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гонорея — ГОНОРЕ́Я, ї, ж. Венерична інфекційна хвороба — запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини; трипер.  Словник української мови в 11 томах