гор

У релігії Стародавнього Єгипту – бог сонця.

Значення в інших словниках

1. гор — -а, ч. В релігії Стародавнього Єгипту – бог Сонця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Гор — Гор прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. Гор — У стародавньому Єгипті покровитель царської влади (з ним ідентифікували фараона), син Осіріса та Ісіс — переміг Сета, убивцю свого батька; Г. зображали у вигляді сокола або людини з головою сокола.  Універсальний словник-енциклопедія
4. Гор — бра́ти / взя́ти верх (го́ру) над ким—чим і без додатка. 1. Виявлятися сильнішим від кого-, чого-небудь; переважати когось, щось. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М.  Фразеологічний словник української мови