гіалоплазма

гіалопла́зма

(від грец. ϋαλος – скло і плазма)

частина цитоплазми тваринних і рослинних клітин, яка оточує ядро і всі органоїди та містить продукти внутріклітинного метаболізму.

Значення в інших словниках

1. гіалоплазма — -и, ж. Основна речовина цитоплазми, в якій розміщені внутрішньоклітинні структури.  Великий тлумачний словник сучасної мови