Словник іншомовних слів Мельничука

гідроген

гідроге́н, гідроге́ніум

(лат. hydrogenium, від грец. ΰδωρ – вода і γεννάω – породжую)

латинська назва хімічного елемента водню, символ Н; застосовують у назвах сполук з воднем і процесів за його участю (напр., гідрогенізація, гідриди).

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. гідроген — -у, ч. Хімічний елемент, простою речовиною якого є водень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гідроген — Водень, див. оксиген  Словник чужослів Павло Штепа
  3. гідроген — ГІДРОГЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент з атомним номером 1, простою речовиною якого є водень. Досліджуючи продукти горіння, можна підтвердити наявність карбону і гідрогену в метані (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. гідроген — Гідроге́н, -ну (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)