гінецей

гінеце́й

(від грец. γυναικείος – жіночий)

сукупність маточок, що утворюються з плодолистків квітки. За участю Г. відбуваються всі процеси, пов’язані з розмноженням.

Значення в інших словниках

1. гінецей — -ю, ч. див. гінекей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гінецей — ГІНЕЦЕ́Й, ю, ч., бот. Сукупність маточок, що утворюються з плодолистків квітки. Гінецей утворений п'ятьма плодолистками (з наук. літ.); Після завершення диференціації приймочки стають сприйнятливими до пилку, а гінецей – до запліднення (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах