Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
Значення в інших словниках
гічка —
гі́чка іменник жіночого роду шлюпка
Орфографічний словник української мови
гічка —
ГІЧКА – ГИЧКА Гічка. Швидкохідна шлюпка з низьким бортом. Гичка. Стебло та листя переважно коренеплодів та бульбоплодів. Пор. бадилля.
Літературне слововживання
гічка —
-и, ж. Вузька і довга легка веслова спортивна шлюпка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гічка —
ГІ́ЧКА, и, ж. Вузька швидкохідна гребна шлюпка з гострим носом і низькими бортами. Гічки широко використовувались до початку XX століття на військових кораблях для роз'їздів адміралів і командирів на флотах Росії, Європи і США (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
гічка —
ГІ́ЧКА, и, ж. Вузька і довга легка веслова спортивна шлюпка.
Словник української мови в 11 томах