Словник іншомовних слів Мельничука

диподія

дипо́дія

(грец. διποδία, букв. – двоногість)

ритмічна єдність у ямбі чи хореї, яка утворюється поєднанням двох стоп, на одну з яких падає сильніший ритмічний наголос, а друга є ніби підпорядкованою їй.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. диподія — -ї, ж. Ритмічна єдність у ямбі чи хореї, яка утворюється поєднанням двох стоп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. диподія — • диподія [від. грец. δίς — двічі та πούς (ποδός) — стопа] - поєднання двох стоп ямба або хорея, у якому сильним ритмічним наголосом виділяється друга стопа, тоді як перша не наголошується зовсім. Є два види Д.: хореїчна, напр.  Українська літературна енциклопедія