дисфункція

дисфу́нкція

(від дис... і функція)

порушення, розлад функцій органа або організму.

Значення в інших словниках

1. дисфункція — дисфу́нкція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дисфункція — Поява в системі різноманітних елементів, які призводять до неузгодженого її функціонування як цілого, до відхилення її поведінки від початково визначених параметрів. англ. disfunction; нім. Disfunktion f=, -en; рос. дисфункция.  Словник із соціальної роботи
3. дисфункція — -ї, ж., мед. 1》 Порушення, розлад функцій органа або організму. 2》 Порушення узвичаєного перебігу, плину чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дисфункція — Дієзаник  Словник чужослів Павло Штепа
5. дисфункція — ДИСФУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. мед. Порушення, розлад функції якого-небудь органа, системи, тканини організму. Дисфункція жовчного міхура характеризується розладом його моторної активності, скоротності у відповідь на їжу (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах