діарея

діаре́я

(від грец. διαρρέω – стікаю)

розлад діяльності кишечника у людини й тварин. Може спричинюватися інфекційними захворюваннями (дизентерія, холера тощо), отруєннями тощо. Інша назва – пронос;

¤ Д. вірусна тварин – гостре інфекційне захворювання великої рогатої худоби.

Значення в інших словниках

1. діарея — діаре́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. діарея — -ї, ж. Розлад діяльності кишечнику у людини й тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діарея — ДІАРЕ́Я, ї, ж., вет., мед. Те саме, що поно́с 1. Діарею зазвичай викликає вірусна чи бактеріальна інфекція або харчове отруєння (з наук.-попул. літ.); Сама по собі діарея як симптом не є небезпечною.  Словник української мови у 20 томах