екстерорецептори

екстерореце́птори, екстероце́птори

[від лат. exter – зовнішній і (ре)цептор]

особливі нервові або епітеліальні утворення на поверхні тіла людини, що сприймають подразнення зовнішнього середовища й перетворюють їх на нервові збудження, які передаються у вищі відділи центральної нервової системи, спричинюючи певні відчуття.