екстремізм

екстремі́зм

(від лат. extremus – крайній)

схильність до крайніх поглядів і дій (переважно в політиці).

Значення в інших словниках

1. екстремізм — екстремі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. екстремізм — Схильність у політиці до крайніх поглядів та заходів. Екстремізм породжують різноманітні фактори: крах попередніх соціальних структур; бідність масових груп населення; економічна та соціальна криза, яка погіршує умови життя більшості населення...  Словник із соціальної роботи
3. екстремізм — ЕКСТРЕМ (у політиці) крайність, фанатизм, сов. крайнощі; (у побуті) ексцентричність.  Словник синонімів Караванського
4. екстремізм — -у, ч. Прихильність до крайніх поглядів і заходів (перев. у політиці).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. екстремізм — Екстремі́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. екстремізм — ЕКСТРЕМІ́ЗМ, у, ч., книжн. Прихильність до крайніх поглядів і заходів (перев. у політиці).  Словник української мови в 11 томах