електрет

електре́т

(англ. electret)

діелектрик, доведений до воскового стану й затверділий в електричному полі, що здатний сам створювати електричне поле й після припинення електризації.

Значення в інших словниках

1. електрет — електре́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. електрет — ЕЛЕКТРЕ́Т, а, ч., фіз. Твердий діелектрик, що тривалий час зберігає наелектризований стан. Електрети застосовуються як джерела сталого електричного поля в деяких мікрофонах, фільтрах повітря (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах