еоліт

еолі́т

(від грец. ήως – ранкова зоря і ...літ)

застаріла назва епохи кам’яного віку.

Значення в інших словниках

1. еоліт — еолі́т 1 іменник чоловічого роду період кам'яного віку еолі́т 2 іменник чоловічого роду уламок каменя  Орфографічний словник української мови
2. еоліт — -у, ч., археол. 1》 Застаріла назва періоду кам'яного віку, коли люди виробляли найпримітивніші кам'яні знаряддя. 2》 Невеликий уламок каменя з гострими краями, що начебто мають сліди штучної обробки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. еоліт — Старокам'яна доба  Словник чужослів Павло Штепа
4. еоліт — Еолі́т, -та; -лі́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. еоліт — ЕОЛІ́Т, у, ч., архл. 1. Застаріла назва періоду кам’яного віку, коли люди виробляли найпримітивніші кам’яні знаряддя. 2. Невеликий уламок каменя з гострими краями, що начебто мають сліди штучної обробки.  Словник української мови в 11 томах