епікуреїзм
1. Філософсько-етичне вчення, яке виходить з атомістичних і особливо з етичних ідей давньогрецького філософа Епікура (звідси й назва). За Е., найвище благо – розумна насолода радощами життя
2. Світогляд, що виник на грунті перекрученого тлумачення вчення Епікура як прагнення лише до чуттєвих насолод.
3. Переносно схильність до чуттєвих насолод.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука