еспарцет

еспарце́т

[франц. esparcet (te), ісп. esparcete]

рід трав’янистих або кущових рослин родини бобових. Поширені в Європі, Північній Африці та Західній Азії. Багато видів культивують як цінні кормові рослини й медоноси.

Значення в інших словниках

1. еспарцет — еспарце́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. еспарцет — -у, ч. Цінна кормова і медоносна трав'яниста рослина родини бобових із квітками, зібраними в довгі грона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. еспарцет — Багато-, рідше однорічна трав'яниста рослина або кущ родини бобових, кормова рослина, медонос; в Україні вирощують 11 видів, найцінніші кормові культури: е. звичайний, е. посівний та е. закавказький, використовують на зелений корм, сіно і на випас.  Універсальний словник-енциклопедія
4. еспарцет — ЕСПАРЦЕ́Т, у, ч. Цінна кормова і медоносна трав’яниста рослина родини бобових з квітками, зібраними в довгі грона. З багаторічних бобових трав для грунтозахисних сівозмін Степу і Лісостепу України кращою є люцерна і в деяких районах еспарцет (Колг. село, 23.III 1956, 3).  Словник української мови в 11 томах