капюшон

капюшо́н

(франц. capuchon, від лат. сарра – клобук)

каптур, відлога, пришита до коміра верхнього одягу.

Значення в інших словниках

1. капюшон — капюшо́н іменник чоловічого роду відлога; каптур рідко  Орфографічний словник української мови
2. капюшон — -а, ч., рідко. Те саме, що відлога; каптур (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. капюшон — Каптур, капа, відлога, коба, кобка, кобень, затула  Словник чужослів Павло Штепа
4. капюшон — ВІДЛО́ГА (частина верхнього одягу для захисту голови в негоду), КА́ПТУ́Р, КАПЮШО́Н рідше, ЗАТУ́ЛА діал., КО́БА діал., КО́БКА діал. Одкинув відлогу з голови й.. звів очі на другого (С.  Словник синонімів української мови
5. капюшон — Капюшо́н, -на; -шо́ни, -нів (фр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. капюшон — КАПЮШО́Н, а, ч., рідко. Те саме, що відло́га; каптур (у 1 знач.). Виходить в плащі з капюшоном на голові і вуалі Ірина (Коч., II, 1956, 515).  Словник української мови в 11 томах