кондомініум

кондомі́ніум, кондоміна́т

(від кон... і лат. dominium – володіння)

1. Сумісне володіння.

2. У міжнародному праві сумісне здійснення верховної влади над однією територією кількома державами.

Значення в інших словниках

1. кондомініум — кондомі́ніум іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кондомініум — кондомінат, -у, ч. Спільне володіння землею, спорудами та іншим нерухомим майном. || Сумісне володіння однією територією двома або кількома державами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кондомініум — Співвласність  Словник чужослів Павло Штепа
4. кондомініум — КОНДОМІ́НІУМ, у, ч., юр. Спільне, колективне володіння якоюсь власністю. У США та Канаді кондомініуми зводять у великих містах для розв'язання проблеми дефіциту земельних ділянок та забезпечення населення житлом (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. кондомініум — Територія, що перебуває під спільним управлінням 2 або більше держав; форма колоніальної влади.  Універсальний словник-енциклопедія
6. кондомініум — КОНДОМІ́НІУМ, у, ч. Сумісне володіння однією територією двома або кількома державами.  Словник української мови в 11 томах