кредит
кре́дит
I
кре́дит
(лат. credit, букв. – він вірить)
права сторона бухгалтерського рахунку; на К. активних рахунків записують вибуття цінностей, пасивних – надходження їх. Протилежне – дебет.
II
кре́дит
(лат. creditum – позика, від credo – вірю, довіряю)
1. Особлива форма руху вартості, продаж товарів з відстрочкою платежу або передача на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення. За надання К. стягується процент (2).
2. Сума, включена до кошторису, в межах якої дозволяються витрати на певні потреби.
3. Переносно – довір’я.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука