лоджія

ло́джія

(італ. loggia)

1. Приміщення в будинку, відкрите з фасадного боку й огороджене парапетом або граткою.

2. В італійській архітектурі – окрема будівля галерейного типу.

Значення в інших словниках

1. лоджія — ло́джія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лоджія — -ї, ж. 1》 Приміщення в загальному об'ємі будинку, відкрите з фасадного боку та огороджене парапетом або ґраткою, а також відкрита галерея, що прилягає до будівлі. 2》 Глибока ніша у фасаді будинку, що використовується як балкон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лоджія — ЛО́ДЖІЯ, ї, ж. Частина будівлі, відкрита з одного чи кількох боків, де стіну замінює колонада, аркада, парапет і т. ін. Снаряди падають на місто [Артемівськ]. Комусь упало прямо на лоджію (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. лоджія — Приміщення в будинку, відкрите з фасаду; особливо характерна для ренесансних вілл і палаців; назва заглибленого (в ніші) балкону.  Універсальний словник-енциклопедія
5. лоджія — ЛО́ДЖІЯ, ї, ж. Приміщення в загальному об’ємі будинку, відкрите з фасадного боку і огороджене парапетом або граткою, а також відкрита галерея, що прилягає до будівлі. Застосування лоджії в умовах півдня України треба визнати особливо вдалим (Архіт. і буд.  Словник української мови в 11 томах
6. лоджія — (італ. < нім. — хатина) 1. Невелике приміщення, яке не виступає за межі споруди, відкрите з одного чи двох боків та відгороджується колонадою, аркадою, парапетом тощо.  Архітектура і монументальне мистецтво