марка
ма́рка
I
(нім. Mark)
1. За середньовіччя в Західній Європі сільська община.
2. У франкській державі у 8 – 9 ст. і в середні віки в Німеччині прикордонний укріплений адміністративний округ на чолі з маркграфом.
II
(нім. Mark, фін. markka)
грошова одиниця Німецької Демократичної Республіки і Федеративної Республіки Німеччини, поділяється на 100 пфенінгів; Фінляндії, поділяється на 100 пенні.
III
(нім. Marke)
1. Поштовий або гербовий знак різної вартості, свідчення сплати державного збору.
2. Фабричне клеймо, знак фірми; вираз «товар найвищої марки» означає доброякісний, першосортний товар.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука