мікст

(англ. mixed, від лат. mixtus – змішаний)

1. Поїзд з вагонів різного призначення.

2. спорт. Виступ у мішаній парі (чоловік і жінка).

3. Особи з комбінованим ураженням (напр., отруйними речовинами й пораненням).

Значення в інших словниках

1. мікст — мікст іменник чоловічого роду регістр голосу  Орфографічний словник української мови
2. мікст — 1. р. -а. Поїзд з вагонами різного призначення: поїзд-мікст. 2. р. -а. Особа з комбінованим ураженням (отруйними речовинами й пораненням тощо). 3. р. -у. У спорті – виступ у змішаній парі – чоловіка й жінки. 4. р. -у. Змішаний регістр співочого голосу.  Літературне слововживання
3. мікст — -а, ч. 1》 муз.Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами. 2》 у знач. невідм. прикм. Змішаний. Поїзд-мікст — поїзд із вагонів різного призначення. 3》 спорт. Виступ у мішаній парі (чоловік і жінка).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мікст — (лат. mixtus — мішаний) — мішаний регістр співацького голосу, в якому поєднуються т.з. 'головне' та 'грудне' звучання, що забезпечує зменшення різниці якості їх звучання. З фізіологічного погляду...  Словник-довідник музичних термінів
5. мікст — МІКСТ, а, ч. 1. муз. Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами. 2. у знач. невідм. прикм. Змішаний. Поїзд-мікст. 3. у знач. невідм. прикм., спорт. Спортивний виступ у змішаній парі.  Словник української мови у 20 томах
6. мікст — МІКСТ, а, ч. 1. муз. Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами. 2. у знач. невідм. прикм. Змішаний. Поїзд-мікст.  Словник української мови в 11 томах