неврома

невро́ма

(від невр... і ...ома)

розростання елементів нервових волокон в організмі людини й тварин. Розрізняють Н. пухлинні (виникають внаслідок неправильного розвитку нервів) і Н. ампутаційні (виникають на кінці перерізаного нерва при відсіченні кінцівки, апендикса або в рубцях на місці виразок тощо).

Значення в інших словниках

1. неврома — невро́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неврома — -и, ж., мед. Пухлиноподібне, переважно регенераторне розростання нервових стовбурів. Гангліонарна неврома — те саме, що гангліоневрома.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неврома — НЕВРО́МА, и, ж., мед. Пухлинне або регенеративне розростання нервових волокон в організмі людини і тварини. В експериментах на білих щурах вивчено вплив норадреналіну і пропранололу на регенераційну неврому сідничного нерва (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. неврома — НЕВРО́МА, и, ж., мед. Пухлинне або регенеративне розростання елементів нервової системи.  Словник української мови в 11 томах