огон

ого́н

(голл. ogen, букв. – очі)

петля на кінці або на середині троса, утворена з цього самого троса.

Значення в інших словниках

1. огон — -а, ч. Петля на кінці або на середині троса, утворена з цього самого троса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. огон — ОГО́Н, а, ч., спец. Петля на кінці або середині троса.  Словник української мови у 20 томах