оксиген

оксиге́н, оксиге́ніум

(лат. oxygenium, від грец. οξύς – кислий і γένος – народження)

латинська назва кисню, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю тощо (напр., оксиди, оксидування).

Значення в інших словниках

1. оксиген — Кислород — oxygen — Sauerstoff — хімічний елемент, символ О, ат. н. 8; ат. м. 15,9994. Газ без запаху і смаку. Утворює сполуки з усіма елементами, крім гелію, аргону та неону. При 90,18 К конденсується в блідо-голубу рідину, при 54,36 К твердне.  Гірничий енциклопедичний словник
2. оксиген — оксигеніум -у, ч. O. Хімічний елемент, простими речовинами якого є кисень і озон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оксиген — Кисень, див. гідроген  Словник чужослів Павло Штепа
4. оксиген — ОКСИГЕ́Н, у, ч. Хімічний елемент з порядковим номером 8, простими речовинами якого є кисень і озон.  Словник української мови у 20 томах