окситоцин

окситоци́н

(від грец. οξύς, тут – швидкий і τόκος – пологи)

гормон нижнього мозкового придатку (гіпофіза), що спричинює скорочення гладеньких м’язів внутрішніх органів (переважно матки).

Значення в інших словниках

1. окситоцин — -а, ч. Гормон, що його виділяє задня частка залози гіпофіза, який впливає на кров'яний тиск, посилює скорочення матки та контролює функцію виділення молока молочними залозами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. окситоцин — ОКСИТОЦИ́Н, у, ч. 1. Гормон гіпофіза у людини і тварин, що стимулює скорочення гладенької мускулатури внутрішніх органів. Рефлекс молоковіддачі [у корів] ..  Словник української мови у 20 томах