орнітин

орні́тин

[від грец. όρνις (όρνιθος) – птах]

амінокислота, що відіграє роль каталізатора у біосинтезі сечовини. Вперше виявлена в екскрементах птахів.

Значення в інших словниках

1. орнітин — -у, ч. Амінокислота, яка є проміжним продуктом біосинтезу сечовини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. орнітин — ОРНІТИ́Н, у, ч. Амінокислота, яка відіграє роль каталізатора в біосинтезі сечовини.  Словник української мови у 20 томах
3. орнітин — Амінокислота, яка не входить до складу білків, продукт перетворень амінокислоти аргініну в сечовинному циклі Кребса.  Універсальний словник-енциклопедія