ортодоксія

ортодо́ксія

(від грец. όρθοδοξέω – мислю вірно)

неухильне додержання певного вчення, поглядів, тверда послідовність у поглядах.

Значення в інших словниках

1. ортодоксія — ортодо́ксія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ортодоксія — (гр. orthodoxia — мислю правильно) неухильне дотримання постулатів, тверда послідовність у поглядах; а) позитивна о. — вірність поглядам, б) негативна о. — застиглість, відсталість думки.  Словник стилістичних термінів
3. ортодоксія — -ї, ж. Неухильне дотримання принципів якого-небудь учення, світогляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ортодоксія — ОРТОДО́КСІЯ, ї, ж., книжн. Неухильне дотримання принципів якого-небудь учення, світогляду. Римські філософи .. віддавали під науковий сумнів всяку ортодоксію (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
5. ортодоксія — Правовірність, православ'я  Словник застарілих та маловживаних слів
6. ортодоксія — 1. правовірність визнання всіх істин віри певної релігії та дотримання її приписів і заборон; 2. грец. назва православ'я.  Універсальний словник-енциклопедія
7. ортодоксія — ОРТОДОКСІЯ (від грецьк. όρνοδοζέω — правильно думаю) — 1) У релігії: "правовір'я", узгодженість переконань з офіційною церковною традицією. Протилежною до О., за церковним вченням, є єресь. В християнстві причетними...  Філософський енциклопедичний словник
8. ортодоксія — ОРТОДО́КСІЯ, ї, ж., книжн. Неухильне дотримання принципів якого-небудь учення, світогляду. Сковорода різко критикував церковників і біблійські легенди.  Словник української мови в 11 томах