офіклеїд

[від грец. όφις – змія і κλείς (κλειδός) – ключ]

духовий музичний інструмент.

Значення в інших словниках

1. офіклеїд — ОФІКЛЕЇ́Д, а, ч., муз. Духовий інструмент, який входив до складу симфонічного оркестру, а з середини XIX ст. був замінений тубою.  Словник української мови у 20 томах