офіціант

офіціа́нт

(нім. Offiziant, від лат. officium – обов’язок, служба)

працівник ресторану, їдальні, кафе, який обслуговує відвідувачів.

Значення в інших словниках

1. офіціант — офіціа́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. офіціант — -а, ч. Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що обслуговує відвідувачів, подаючи страви і питво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. офіціант — ОФІЦІА́НТ, а, ч. Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що обслуговує відвідувачів, подаючи страви. Публіка .. не звертала на Грицька уваги. Тільки офіціант, що крутився між столиками, з підозрінням скосив на його [на нього] очі (С.  Словник української мови у 20 томах
4. офіціант — ОФІЦІА́НТ (працівник, який подає страви); СТЮА́РД (на судні). Меткий офіціант подав меню (Л. Дмитерко).  Словник синонімів української мови
5. офіціант — ОФІЦІА́НТ, а, ч. Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що обслуговує відвідувачів, подаючи страви. Публіка.. не звертала на Грицька уваги. Тільки офіціант, що крутився між столиками, з підозрінням скосив на його очі (Вас.  Словник української мови в 11 томах