парад

пара́д

(франц. parade, ісп. parada, від лат. paro – готую, влаштовую)

1. Урочистий огляд збройних сил, спортивних колективів та деяких інших організацій.

2. Урочиста процесія.

3. Торжество, урочисте свято.

4. Переносно – святкове вбрання.

5. П.-алле – загальний урочистий вихід на сцену всіх учасників циркової вистави.

6. У фехтуванні, боротьбі, боксі – прийом захисту від атаки противника.

Значення в інших словниках

1. парад — пара́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парад — (армії) огляд, г. дефіляда; (для хвальби) ф. показуха, г. попис.  Словник синонімів Караванського
3. парад — [парад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
4. парад — -у, ч. 1》 Урочистий огляд військ, спортсменів і т. ін., а також їх рух, стрій. || перен., розм. Перебіг, розвиток яких-небудь подій стосовно до того, хто їх спостерігає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. парад — ПАРА́Д, у, ч. 1. Урочистий огляд військ, спортсменів і т. ін., а також їх рух, стрій. Я думав: що в тих москалях? аж воно одна тобі муштра .. на ученні ..  Словник української мови у 20 томах
6. парад — (-у) ч.  Словник жарґонної лексики української мови
7. парад — у (по́вному) пара́ді. В ошатному, святковому або офіційному одязі, вбранні. Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож, которі (котрі) всі були в параді (І.  Фразеологічний словник української мови
8. парад — ПАРА́Д, у, ч. 1. Урочистий огляд військ, спортсменів і т. ін., а також їх рух, стрій. Я думав: що в тих москалях? аж воно одна тобі муштра.. на ученні..  Словник української мови в 11 томах