парамагнетизм

парамагнети́зм

(від пара... і магнетизм)

властивість речовин слабо намагнічуватися в напрямі діяння зовнішнього поля (напрямі силових ліній цього поля).

Значення в інших словниках

1. парамагнетизм — парамагнети́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парамагнетизм — -у, ч., фіз. Сукупність магнітних властивостей тіл, що мають позитивну магнітну сприйнятливість і втягуються в магнітне поле. Парамагнетизм біологічних систем — здатність багатьох біологічних систем набувати слабких магнітних властивостей під впливом зовнішнього магнітного поля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парамагнетизм — ПАРАМАГНЕТИ́ЗМ, у, ч., фіз. Сукупність магнітних властивостей тіл, що мають позитивну магнітну сприйнятливість. На зразку твердого водню було вперше проведено пряме вимірювання ядерного парамагнетизму (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. парамагнетизм — ПАРАМАГНЕТИ́ЗМ, у, ч., фіз. Сукупність магнітних властивостей тіл, що мають позитивну магнітну сприйнятливість. На зразку твердого водню було вперше проведено пряме вимірювання ядерного парамагнетизму (Розв. науки в УРСР.., 1957, 138).  Словник української мови в 11 томах