патриції

патри́ції

(лат. patricii, від pater – батько)

1. Родова аристократія в Стародавньому Римі, яка тримала в своїх руках громадські землі, всю повноту влади і протиставляла себе плебеям.

2. За середньовіччя в більшості країн Західної Європи особи, які належали до міської аристократії.

Значення в інших словниках

1. патриції — У стародавньому Римі привілейована суспільна верства, в царський період і за ранньої республіки мала повні політичні права; зосередження в руках п. влади й землі призвело до боротьби з плебеями, яка скінчилася на поч. III ст. до н.е. зрівнянням їх у правах.  Універсальний словник-енциклопедія