плейбой

плейбо́й

(англ. playboy, від play – гра і boy – хлопець)

у буржуазному суспільстві багатий молодик, що займається лише спортом, розважається і залицяється до жінок.

Значення в інших словниках

1. плейбой — плейбо́й іменник чоловічого роду гуляка  Орфографічний словник української мови
2. плейбой — -я, ч. Багата молода людина, яка проводить час у насолодах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плейбой — ПЛЕЙБО́Й, я, ч. Багата молода людина, яка проводить час у насолодах, розважається і залицяється до жінок.  Словник української мови у 20 томах