пролетаріат

пролетаріа́т

(нім. Proletariat, від лат. proletarius – незаможний громадянин)

один з двох (поряд з буржуазією) основних класів капіталістичного суспільства; клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу власникам засобів виробництва – капіталістам; П. – найреволюційніший клас суспільства.

Значення в інших словниках

1. пролетаріат — пролетаріа́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пролетаріат — Змістовно перевантажений термін на позначення найбіднішого класу суспільства, що вказує на те, що його представники живуть у злиднях і позбавлені всіх благ громадянства.  Енциклопедія політичної думки
3. пролетаріат — -у, ч. У марксистській концепції та ін. близьких вченнях – клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пролетаріат — ПРОЛЕТАРІА́Т, у, ч. 1. Клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу. 2. збірн., заст. Особи, належні до цього класу. Стефаник малює сільський пролетаріат або стан, близький до повної пролетаризації (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
5. пролетаріат — 1. у стародавнім Римі найбідніші жителі, звільнені від податків і військової служби; під кінець існування республіки здобув значний вплив на політичне життя в період виборчої боротьби...  Універсальний словник-енциклопедія
6. пролетаріат — ПРОЛЕТАРІА́Т, у, ч. 1. У капіталістичному суспільстві — клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу капіталістам. ..  Словник української мови в 11 томах