протестантизм

протестанти́зм

(нім. Protestantismus)

один з трьох (поряд з католицизмом і православ’ям) головних напрямів християнства. Оформився у 16 ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму і став логічним продовженням Реформації. П. виступив проти зовнішньої релігійності, намагаючись перетворити релігійність на внутрішній світ людини.

Значення в інших словниках

1. протестантизм — протестанти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. протестантизм — -у, ч. Один із трьох (поряд з католицизмом і православ'ям) головних напрямів у християнстві, що оформився у 16 ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму у процесі Реформації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протестантизм — ПРОТЕСТАНТИ́ЗМ, у, ч. Один з трьох (поряд з католицизмом і православ'ям) головних напрямів у християнстві, що оформився у XVI ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму в ході Реформації. Посилення наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст.  Словник української мови у 20 томах
4. протестантизм — Загальна назва християнських течій, що виникли в період реформації у XVI ст. (лютеранство, кальвінізм та ін.) та у результаті подальшого внутрішнього поділу (баптисти, методисти та ін.); Церкви і спільноти п. національного чи локального характеру є в усьому світі.  Універсальний словник-енциклопедія
5. протестантизм — Протестанти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)