п’єзоелектрика

п’єзоеле́ктрика

(від грец. πιέζω – тисну і електрика)

збудження електричних зарядів на гранях деяких кристалів (кварц, турмалін, сегнетова сіль) від стиснення і розтягування їх. Застосовують у радіотехніці, акустиці та інших галузях.

Значення в інших словниках

1. п’єзоелектрика — П’ЄЗОЕЛЕ́КТРИКА, и, ж. Електричне явище на гранях деяких кристалічних тіл, при якому під впливом деформації виникають електричні заряди. П’єзоелектрика — це електричні заряди, що з’являються на гранях деяких кристалів під час їх стиснення (Наука.., 8, 1963, 49).  Словник української мови в 11 томах