редакція

реда́кція

(франц. redaction, від лат. red... – знову і actio – дія)

1. Опрацювання, підготовка тексту, рукопису до друку.

2. Організація (колектив), що здійснює підготовку і внпуск у світ друкованих видань.

3. Приміщення редакційного колективу.

4. Різновидність, варіант того самого твору.

5. Певним чином оброблений текст.

6. Те чи інше формулювання, форма вираження думки.

Значення в інших словниках

1. редакція — реда́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. редакція — (газети) редакційний колектив <�колеґія>; П. приміщення редакції; (твору) варіянт; (виразу) формульований, формула, форма викладу; (дія) редаґування, формулювання.  Словник синонімів Караванського
3. редакція — [реидакц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. редакція — -ї, ж. 1》 Організація (колектив), що здійснює підготовку видання до друку. 2》 Організація (колектив), що здійснює підготовку і випуск у світ друкованих видань. 3》 Приміщення, в якому здійснюється редагування чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. редакція — (від лат. redigo — упорядковую) — 1. Перевірка і виправлення тексту літературного або музичного твору з метою його підготовки до друку.  Словник-довідник музичних термінів
6. редакція — РЕДА́КЦІЯ, ї, ж. 1. Організація (колектив), що здійснює підготовку видання до друку. Редакція журналу взяла у мене те оповідання, що друкується тепер у “Віснику” (М. Коцюбинський); А редакція (вільних багато очей і рук)! Мусить оте все читать... (В.  Словник української мови у 20 томах
7. редакція — Реда́кція, -ції, -цією; -ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. редакція — РЕДА́КЦІЯ, ї, ж. 1. Організація (колектив), що здійснює підготовку видання до друку. Редакція журналу взяла у мене те оповідання, що друкується тепер у «Віснику» (Коцюб., III, 1956, 425); А редакція (вільних багато очей і рук)!...  Словник української мови в 11 томах