рентгеноскопія

рентгеноскопі́я

(від рентгено... і ...скопія)

1. Один із методів рентгенодіагностики. Полягає в просвічуванні частин тіла людини й тварин рентгенівським промінням; вивчення тіні, що її одержують при цьому на рентгенівському екрані.

2. Виявлення внутрішніх дефектів металевих відливків і виробів просвічуванням рентгенівським промінням (рентгенодефектоскопія).

Значення в інших словниках

1. рентгеноскопія — рентгеноскопі́я 1 іменник жіночого роду метод рентгеноскопі́я 2 іменник жіночого роду процедура  Орфографічний словник української мови
2. рентгеноскопія — -ї, ж. 1》 Просвічування органа або частини тіла людини чи тварини рентгенівським промінням з метою виявлення їх захворювання. 2》 Просвічування рентгенівським промінням металевих виробів для виявлення їх внутрішніх дефектів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рентгеноскопія — РЕНТГЕНОСКОПІ́Я, ї, ж. 1. Просвічування органа або частини тіла людини чи тварини рентгенівським промінням з метою виявлення їх захворювання. [Лікар:] Рентгеноскопія виявила у вас виразку шлунка в дуже тяжкій формі (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
4. рентгеноскопія — РЕНТГЕНОСКОПІ́Я, ї, ж. 1. Просвічування органа або частини тіла людини чи тварини рентгенівським промінням з метою виявлення їх захворювання. [Лікар:] Рентгеноскопія виявила у вас виразку шлунка в дуже тяжкій формі (Дмит., Драм. тв., 1958, 124).  Словник української мови в 11 томах