санкція
са́нкція
(від лат. sanctio – непорушна постанова)
1. Схвалення.
2. Затвердження відповідним державним органом якогось акта, що надає йому сили закону. Так, тільки після С. прокурора може бути застосований арешт, обшук.
3. Складова частина статті закону, в якій визначено заходи; державного впливу у разі невиконання даного закону.
4. С. карва – вид покарання за злочин.
5. С. кредитна – встановлений правовими нормами захід економічного впливу, що його застосовує банк до порушників фінансової, касової, розрахункової або кредитної дисципліни.
6. С. міжнародно-правова – захід впливу (економічний, політичний, військовий), який застосовують щодо держави, яка не виконує міжнародні угоди.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука