теологія

теоло́гія

(грец. θεολογία, від θεός – бог і λόγος – слово)

богослов’я; наукоподібний теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів.

Значення в інших словниках

1. теологія — теоло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. теологія — див. БОГОСЛІВ'Я.  Словник синонімів Караванського
3. теологія — Богослов'я  Словник чужослів Павло Штепа
4. теологія — ТЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Те саме, що богосло́в'я. Він сам вивчив німецьку мову, .. тоді як його товариш Воздвиженський .. вчив теологію (І. Нечуй-Левицький); – Ти моцніший [міцніший] від мене в теології, а я далі тебе бачу в справі політичній (О.  Словник української мови у 20 томах
5. теологія — -ї, ж. Те саме, що богослов'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. теологія — Християнське релігійне знання на тему Бога, людини, світу, змісту Одкровення, віри й моральних засад, науково систематизоване; наука про Бога; т. натуральна (теодицея) займається Богом у світлі розуму; т.зв. властива...  Універсальний словник-енциклопедія
7. теологія — див. Богослов'я  Філософський енциклопедичний словник
8. теологія — БОГОСЛО́В'Я (БОГОСЛІ́В'Я), ТЕОЛО́ГІЯ книжн.  Словник синонімів української мови
9. теологія — Теоло́гія, -гії, -гією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. теологія — ТЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Те саме, що богосло́в’я. Він сам вивчив німецьку мову,.. тоді як його товариш Воздвиженський.. вчив теологію (Н.-Лев., І, 1956, 341); — Ти моцніший [міцніший] від мене в теології, а я далі тебе бачу в справі політичній (Стор.  Словник української мови в 11 томах