терамари

терама́ри

(від італ. terra amara, букв. – гірка земля)

укріплені поселення бронзового віку в Північній Італії, що будувалися на палях.

Значення в інших словниках

1. терамари — -ів, мн. Укріплені поселення бронзового віку в Півн. Італії, що будувалися на палях.  Великий тлумачний словник сучасної мови