транзит

транзи́т

(від лат. transitus – проходження, перехід)

слідування пасажирів, вантажів, а також перевізних засобів від місця відправлення до пункту призначення через проміжні пункти.

Значення в інших словниках

1. транзит — транзи́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. транзит — [транзит] -ту, м. (на) -т'і  Орфоепічний словник української мови
3. транзит — Перевіз  Словник чужослів Павло Штепа
4. транзит — ТРАНЗИ́Т, у, ч. 1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти.  Словник української мови у 20 томах
5. транзит — (англ. transit) перевезення вантажів, вагонів, поїздів або пасажирів через проміжну станцію, дорогу, район між різними державами.  Економічний словник
6. транзит — -у, ч. 1》 Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти. || Перевезення вантажів без перевантажування або зупинки на проміжних пунктах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. транзит — Перевезення людей чи вантажів через певну територію.  Універсальний словник-енциклопедія
8. транзит — Транзи́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. транзит — ТРАНЗИ́Т, у, ч. 1. Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні пункти.  Словник української мови в 11 томах
10. транзит — рос. транзит перевезення пасажирів і вантажів з одного пункту до іншого через проміжні станції, дільниці тощо. Транзитні вантажі здебільшого перевозять маршрутні поїзди, які проходять сортувальні й дільничні станції без переробки.  Eкономічна енциклопедія