трилогія

трило́гія

(грец. τριλογία, від τρεις – три і λόγος – слово, розповідь)

три самостійні твори одного автора (літературні, музичні), пов’язані єдністю задуму, сюжету тощо.

Значення в інших словниках

1. трилогія — трило́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. трилогія — Трикнижжя  Словник чужослів Павло Штепа
3. трилогія — (від гр. trias — три і logos — слово) — твір з трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки єдності задуму, а інколи спільності змісту і сюжету (напр., опера С.Танєєва 'Орестея', Т.  Словник-довідник музичних термінів
4. трилогія — ТРИЛО́ГІЯ, ї, ж. Три літературні або музичні твори одного автора, об'єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму. Він [В. Гюго] сам називає три сих романи [“Знедолені”, “Собор паризької богоматері”, “Трудівники моря”] своєю трилогією (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
5. трилогія — -ї, ж. Три літературні або музичні твори одного автора, об'єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трилогія — Трило́гія, -гії, -гією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. трилогія — ТРИЛО́ГІЯ, ї, ж. Три літературні або музичні твори одного автора, об’єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму. Він [В. Гюго] сам називає три сих романи [«Знедолені», «Собор паризької богоматері», «Трудівники моря»] своєю трилогією (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах