флокс

(від грец. φλόξ – полум’я)

рід одно- і багаторічних трав’янистих чи напівкущових рослин родини синюхових. Поширені в Північній Америці, один вид – у Сибіру. Культивують як декоративні.

Значення в інших словниках

1. флокс — флокс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. флокс — ФЛОКС, а, ч. Одно- або багаторічна декоративна рослина з пахучими квітками на вершині стебла, зібраними у велике суцвіття. Суха липнева теплінь линула у відчинені вікна разом з ароматом розквітлих флоксів і резеди (З.  Словник української мови у 20 томах
3. флокс — -а, ч. Одно- чи багаторічна декоративна рослина з пахучими квітками на вершині стебла, зібраними у велике суцвіття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. флокс — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини синюхових, походить з Пн. Америки та Сибіру, декоративна; квіти часто смугасті або плямисті, зібрані у великі суцвіття; вирощують для клумб, газонів.  Універсальний словник-енциклопедія
5. флокс — ФЛОКС, а, ч. Одно— або багаторічна декоративна рослина з пахучими квітками на вершині стебла, зібраними у велике суцвіття. Суха липнева теплінь линула у відчинені вікна разом з ароматом розквітлих флоксів і резеди (Тулуб, Людолови, II, 1957, 396)...  Словник української мови в 11 томах