цанга

ца́нга

(нім. Zange, букв. – кліщі)

пристрій на металорізних верстатах, яким затискують матеріал або інструмент.

Значення в інших словниках

1. цанга — ца́нга іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. цанга — ЦА́НГА, и, ж. Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента. Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. цанга — -и, ж. 1》 Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента на металорізальному верстаті. 2》 Пристрій (патрон), що його використовують у сучасних побутових і професійних електроінструментах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цанга — ЦА́НГА, и, ж. Пристрій, признач. для затискання деталі або інструмента при обробці на металорізальному верстаті. Зовнішня поверхня цанг виконана у вигляді конуса (Фрез. справа.., 1957, 156).  Словник української мови в 11 томах