цистеїн

(від грец. κύστις – міхур)

сірко місна амінокислота, входить до складу більшості білків. Відіграє важливу роль у регуляції обміну речовин.

Значення в інших словниках

1. цистеїн — цистеї́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цистеїн — ЦИСТЕЇ́Н, а, ч. Сірковмісна амінокислота, що входить до складу більшості білків. Цистеїн відіграє важливу роль у регуляції обміну речовин (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. цистеїн — -у, ч. 1》 Амінокислота, у складі якої є сірка; входить до складу більшості білків. 2》 Лікарський препарат, що його застосовують на початкових стадіях катаракти.  Великий тлумачний словник сучасної мови