шліф

(нім. Schliff)

відшліфована з обох боків тонка платівка мінералу або гірської породи для дослідження під мікроскопом.

Значення в інших словниках

1. шліф — ШЛІФ – ШЛІХ Шліф, -а. Тонка пластинка мінералу або гірської породи, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліх, -у. Зернятка важких мінералів, одержані після промивання гірської породи.  Літературне слововживання
2. шліф — ШЛІФ¹, а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліфи готували шляхом механічного полірування (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. шліф — шліф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. шліф — шліф лоск (ст) ◊ набра́ти львівського шлі́фу набути манер міського товариства, стати міщанином (ст)||злеополізуватися  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. шліф — -а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шліф — ШЛІФ, а, ч. Тонка пластинка мінералу, гірської породи тощо, відшліфована для мікроскопічного дослідження. Шліфи готувались шляхом механічного полірування (Допов.  Словник української мови в 11 томах