штейн

(від нім. Stein – камінь)

проміжний продукт виплавлення міді, нікелю та деяких інших кольорових металів з їхніх сірчистих руд і рудних концентратів.

Значення в інших словниках

1. штейн — ШТЕЙН, у, ч., мет. Проміжний продукт плавки руд кольорових металів.  Словник української мови у 20 томах
2. штейн — штейн іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. штейн — штайн, -у, ч., мет. Проміжний продукт плавки руд кольорових металів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. штейн — ШТЕЙН, у, ч., мет. Проміжний продукт плавки руд кольорових металів.  Словник української мови в 11 томах